ФУНКЦІОНАЛЬНА МОДЕЛЬ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОФЕСІЙНОГО САМОВИЗНАЧЕННЯ УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ В УМОВАХ ОСВІТНЬОГО ОКРУГУ

Морін О. Л.

doi:10.31435/rsglobal_ws/30042019/6481

Морін О. Л. кандидат педагогічних наук, Україна, Київ, Інститут проблем виховання Національної академії педагогічних наук України https://orcid.org/0000-0001-5756-8359

DOI: https://doi.org/10.31435/rsglobal_ws/30042019/6481

Keywords: model, professional self-determination, pupils' youth, educational district

Abstract

The article is devoted to the consideration of the functional model of providing professional self-determination of pupils in the conditions of the educational district. It contains a description of the organization of the respective activities of the subjects of vocational guidance activities, which is provided with all available resources of educational districts and takes place in a complex way during the periodic, extra-curricular and extracurricular subject-transformation activities, during the pre-school preparation and profile education of the students of youth. According to the author, the model proves that the professional self-determination of students in the educational district occurs as a process of purposeful and consistent self-modification of the individual, which is carried out under the influence of the vocational guidance activity of the subjects of educational districts coordinated by the only structural unit determined by them in its composition.

References

Афанасьев В. Г. Проблема целостности в философии. Москва: «Мысль». 1984.

Беспалько В. П. Основы теории педагогических систем: проблемы и методы психолого педагогического обеспечения технических обучающих систем. Воронеж: «Издательствово Воронежского университетата». 1977.

Бех І. Д. Інноваційна стратегія у вихованні особистості. Вісник Харківського державного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди. Сер. Психологія. (Ред.) Л. М. Псисько. 2000. 4, 12-20.

Вербицька П. В. Теоретико методичні основи громадянського виховання учнівської молоді у загальноосвітніх навчальних закладах. (Дис. док. пед. наук). Київ. Інститут проблем виховання НАПН України. 2010.

Віднічук М., & Мельник Н. Освітні округи. Шкільний світ. 2010.

Гончаренко С. У. Український педагогічний словник Київ: «Либідь». 1987.

Григор’єва О. В. Готовність педагогічних працівників до інноваційної діяльності в умовах освітнього округу. Освітній простір. Глобальні, регіональні та інформаційні аспекти: науково методичний журнал. Чернівці: «Черемош». 2012. 10, 16-24.

Гуцан Л. А., Морін О. Л., Охріменко З. В., Пархоменко О. М., Гриценок Л. І., & Ткачук І. І. Професійне самовизначення учнівської молоді в умовах освітнього округу. (Монографія). (Ред.). О. Л. Морін. Харків: «Друкарня Мадрид». 2016.

Єжова О. О. Формування ціннісного ставлення до здоров’я в учнів професійно технічних навчальних закладів. Монографія. Суми: «МакДен». 2011.

Загвязинский В. И. Методология и методика дидактического исследования. Москва: «Педагогика». 1982.

Ильина Т. А. Структурно-системный подход к организации обучения. Москва: «Знание». 1972.

Кірішко Л. М. Становлення системи науково методичної роботи освітніх округів. Завучу, усе для роботи. 2014. 5-6, 18-21.

Коберник О. М. Теорія і методика психолого педагогічного проектування виховного процесу в школі: навчально-методичний посібник. Київ: «Науковий світ». 2005.

Колесникова И. А., Борытко Н. М., Поляков С. Д., & Селиванова Н. Л.; (Ред.). В. А. Сластенина, И. А. Колесникова. Воспитательная деятельность педагога. Учебное пособие. Москва: «Академия». 2008.

Кремень В. Г. (Ред.). Енциклопедія освіти. Київ: «Юрінком Інтер». 2008.

Леонтьев А. И. Проблемы развития психики. Москва: «Изд.-во МГУ». 1972.

Лодатко Є. О. Моделювання освітніх систем в контексті ціннісної орієнтації соціокультурного простору. Вісник Черкаського університету. Серія: Педагогічні науки. 2007. 112, 32-40.

Максименко С. Д. (Ред.). Основи загальної психології. Київ: «Пальміра». 1998.

Мельник Н. А. Управління освітнім округом: теоретичний аспект. Науково-методичний посібник. Рівне. 2012.

Морін О. Л. Професійне самовизначення учнівської молоді в умовах освітнього округу. Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді. Зб. наук. праць. 2018. 22, 232-247.

Новиков А. М., & Новиков Д. А. Предмет и структура методологии. Мир образования. 2008. 1. Взято з: http://methodolog.ru/.

Осадчий І. Г. Основні засади функціонування територіальних освітніх округів в сільській місцевості. Директор школи, ліцею, гімназії. 2001. 5-6, 118-131.

Осадчий І. Г. Освітній округ: теоретико технологічні засади ефективного управління. Народна освіта. 2012. 3(18).

Панчешникова Л. М. О системном исследовании в методическом исследовании. Советская педагогика. 1973. 4, 71-80.

Проскунін В. В. Організаційно педагогічні умови діяльності освітніх округів на регіональному рівні. Дис. канд. пед. наук. Луганськ. Луганський національний університет ім. Т. Г. Шевченка. 2008.

Пустовіт Г. П. Теоретико методичні основи екологічної освіти і виховання учнів 1-9 класів у позашкільних навчальних закладах. Монографія. Київ-Луганськ: «Альма матер». 2004.

Сафронова Е. М. Воспитательная деятельность в контексте личностного подхода в образовании. Педагогика. 2003. 3, 38-44.

СвятенкоО. Порядок створення та основні завдання освітнього округу. Практика управління закладом освіти. 2010. 11, 23-25.

Стилик В. Б. Організація науково методичної роботи з керівниками та педагогічними кадрами на етапі створення освітніх округів. Освітні округи як чинники модернізації регіональної системи освіти. Черкаси: «Вид-во ЧОІПОПП». 2012.

Струманський В. Концептуально структурний зміст виховання і виховної роботи в прогностичних проекціях української наукової педагогіки. Педагогіка і психологія. 1994. 2, 124-127.

Штофф В. А. Моделирование и философия. Москва: «Наука». 1966.

Юдин Э. Г. Методология науки. Системность. Деятельность. Москва: «Эдиториал». 1977.