THE ESSENCE AND FEATURES OF STATE REGULATION OF RURAL DEVELOPMENT
Abstract
The article substantiates the need for effective state regulation of rural development, since overcoming the crisis requires both the mobilization of significant resources and the introduction of effective regulatory methods. The functions of state regulation of rural development are outlined and the relationship with the problems of rural development identified. The main problems of the modern village from the point of view of sustainable development are considered, which takes into account the real unity and interaction of the basic structural elements of rural territories.
It has been found that effective state regulation of rural development should be based on a system of principles that should take into account the specific features of rural areas as an object of state regulation. The directions of actions of the authorities within each principle are determined. It is substantiated that the effectiveness of regulation of rural development depends on the mechanisms of state influence on their development. The instruments, methods and methods of action of the state authorities in terms of each mechanism are considered. It is noted that the peculiarities of state regulation of rural development lay in the real unity of their basic structural elements: economic base, social and environmental spheres. Characteristics of such components of rural population as "quality of life" and "standard of living" are given, as well as terms used in the conceptual and conceptual field of quality of life research. The analysis of scientific works on the quality and standard of living of the population revealed the components that are most commonly used in its assessment at the regional level. The concept of "state regulation of rural development" is formulated. It is substantiated that the necessity of state regulation of rural territories implies the use of functional- territorial system of public administration, which will allow to ensure optimal interaction between public authorities and local self-government.
References
Барановський, М. О. (2009). Наукові засади суспільно-географічного вивчення сільських депресивних територій України: монографія. Ніжин: ПП Лисенко ММ.
Бойко В. В. (2016). Напрями та засоби розвитку сільських територій в контексті зміцнення соціально-економічної безпеки України. [Електронний ресурс]–Режим доступу: http://lv.niss.gov.ua/public/File/1/Monografia_Boyko.pdf
Бородіна, О. М. (2008). Державна підтримка агросфери: еволюція, проблеми: монографія. ДУ «Ін-т економіки та прогнозування НАН України, 264.
Важинський, Ф. А., & Галелюк, М. М. (2013). Ресурсний потенціал сільських територій. Наукові записки Львівського університету бізнесу та права, (10), 284-287.
Важинський, Ф. А., & Колодійчук, А. В. (2010). Сутність і значення соціально-економічного розвитку сільських територій. Науковий вісник НЛТУ України, 20(5).
Венгерська, Н. С. (2015). Сільський розвиток України в умовах євроінтеграції: проблеми та перспективи; Rural development of Ukraine under european integration process: problems and prospects. Науковий журнал Економічний вісник Національного гірничого університету; Научный журнал Экономический вестник Национального горного университета; Scientific journal Economic Bulletin of the National Mining University.
Газуда, Л. М., Ерфан, В. Й., & Газуда, С. М. (2015). Сільський розвиток регіону.
Губені, Ю. (2008). Органи самоорганізації населення на селі як інструмент місцевого розвитку. Економіка України, (7), 84-91.
Киризюк С. В. (2007). Особливості функціонування системи бюджетної підтримки аграрного сектора в Україні. Вісник Харк. нац. техн. ун-ту сільського господарства : Економічні науки. Харків: ХНТУСГ, 143-149.
Куцмус, Н. М. Тенденції розвитку сільських територій в регіональній політиці ЄС: досвід для України. Економіка: проблеми теорії та практики: зб. наук. пр.–В, 375-383.
Лісовий, А. В. (2007). Державне регулювання розвитку сільських територій. К.: Дія.
Лісовий, А. В. (2007). Сталий розвиток сільських територій: виникнення, сутність, принципи. Економіка АПК, (4), 140-145.
Малік М. Й., Пулім В. А. (2007). Концептуальні засади розвитку сільських територій. Розвиток соціального капіталу та локальних ініціатив у забезпечені сільського розвитку. Доповіді Міжнародного симпозіуму. Житомир : ДВНЗ ДАЕУ, 156–163.
Мандибура, В. (2009). Ідеологічна і об’єктивна складові економічної «теорії людського капіталу». Економічна теорія, (1), 34-49.
Машкова, О. В. (2008). Суспільно-географічне дослідження геопросторової неоднорідності умов життєдіяльності сільського населення регіону (Doctoral dissertation, спец 11.00. 02 «економічна та соціальна географія»/Машкова Ольга Вікторівна–О., 2008.–20 с).
Орлатий, М. К., Могильний, О. М., Ксенофонтов, М. М., & Татусяк, С. П. (2007). Досвід управління розвитком сільських територій у Польщі. Статистика України, (1), 84-90.
Павлов, О. І. (2009). Сільські території як об’єкт впливу консолідованої державної політики. Ефективна економіка, (3).
Прокопа, І. В. Перехід до політики сільського розвитку як головна передумова подолання занепаду села. І.В. Прокопа [Електронний ресурс]: http://www.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/nvnau/2008-124/index.html.
Проніна, І. І. (2002). Рівень життя населення України: методи аналізу та напрями підвищення. Автореф. на здобуття наук. ступ. канд. екон. наук.
Руденко, Л. Г., & Горленко, І. О. (2010). Проблеми вдосконалення регіональної політики в Україні. Український географічний журнал, (2), 26-31.
Стегней, М. І. (2015). Екологічні пріоритети розвитку сільських територій. Економіка та держава, (1), 17-21.
Тридід, С. О. (2006). Оцінка рівня та способу життя населення регіону (Doctoral dissertation, Харківський національний економічний університет).
України, З. (1877). Про державну підтримку сільського господарства. [Електронний ресурс]–Режим доступу: http://www.rada.gov.ua
Юрчишин, В. (2007). Формування і системна розбудова новітньої державної аграрної політики. Економіка України, (10), 4-14.
Views:
331
Downloads:
10517
Copyright (c) 2020 The author
This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License.
All articles are published in open-access and licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License (CC BY 4.0). Hence, authors retain copyright to the content of the articles.
CC BY 4.0 License allows content to be copied, adapted, displayed, distributed, re-published or otherwise re-used for any purpose including for adaptation and commercial use provided the content is attributed.