ДРАМАТУРГІЧНА КОНЦЕПЦІЯ Е. ҐОФФМАНА ЯК МЕТОДОЛОГІЧНЕ ПІДҐРУНТЯ ДЛЯ АНАЛІЗУ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПЕРЕКЛАДАЧА
Abstract
The objective of this review is to provide comprehensive, exhaustive and up- to-date information on the image and the distinctive features of the profession of a translator and its peculiarities due to the position of translators in society and their role as mediators between cultures. The number of intercultural contacts and the need for a precise understanding of the content of communication in today's global world is constantly increasing and under these conditions the importance of the professional activity of translators is significantly increasing. The article attempts to analyze the Erving Goffman's dramaturgical approach as a scientific paradigm for the analysis of professional translation. The article also discusses the notion of stigma and stigmatization as a communication mechanism. On the basis of the obtained data, it is possible to conclude that the negative attitude to a particular profession, the formation of a certain image of it which is associated with stereotypical perception, the isolation of social factors that contribute to the stigmatization of employment at different levels of communication today is of considerable research interest.
References
Батыгин, Г. С. (2002) Континуум фреймов: драматургический реализм Ирвинга Гофмана. Вестник РУДН, серия Социология, 2, 5–24. Взято з: https://cyberleninka.ru/article/v/kontinuum-freymov-dramaturgicheskiy-realizm-irvinga-gofmana
Богомолова, Н. Н. (2009) Передмова. Э. Гофман. Ритуал взаимодействия. Очерки поведения лицом к лицу. (с. 3–12). Москва: Смысл.
Гофман И. (2000) Представление себя другим в повседневной жизни. Москва: Канон-Пресс-Ц
Гофман И. (2004) Анализ фреймов. Эссе об организации повседневного опыта. Москва: Институт социологии РАН.
Гофман Э. (2009) Ритуал взаимодействия. Очерки поведения лицом к лицу. Москва: Смысл.
Кодекс професійної етики Асоціації перекладачів України [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.uta.org.ua/ua.
Кравченкова, Г. Н. (2009) Стигматизация в контексте современных теорий коммуникации (обзор Зарубежных теорий). Вiсник Харкiвського нацiонального унiверситету iм. В.Н. Каразiна. Соціологічні дослідження сучасного суспільства: методологія, теорія, методи, 23, 102–107. Взято з: http://dspace.univer.kharkov.ua/handle/123456789/4780
Кравченкова, Г. Н. (2010) Коммуникативный механизм стигматизации как основа формирования негативного образа профессии (Дис. канд. соц. наук). Харьковский национальный университет имени В. Н. Каразина, Харьков.
Лунькова, В. (2006) Феномен образу в загальній та соціальній психології. Соціальна психологія, 3, 121–132.
Максименко, О. В., Фокін, С. Б. (2010) Деонтологічні аспекти усного перекладу. Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики, 18, 258–266. Взято з:
http://nbuv.gov.ua/UJRN/psptkl_2010_18_34
Панченко, І. (2015) Адресатна референція як засіб реалізації Принципу Ввічливості. Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Філологічні науки. Мовознавство, 4, 264–270. Взято з: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvvnuflm_2015_4_52
Садиков, А. В. (1981) Перевод как вид социального поведения. Тетради переводчика, 18, 4–13.
Скубашевська, О. С. (2011) Етика перекладу в інформаційному суспільстві: постановка питання. Гілея. Історичні науки. Філософські науки. Політичні науки: науковий вісник: збірник наукових праць, 48, 477–483. Взято з: http://enpuir.npu.edu.ua/handle/123456789/14494
Уваров, В. Д. (1981) Парадоксы ролевого поведения участников ситуации перевода. Тетради переводчика, 18, 13–17.
Goffman, E. (1963) Stigma: Notes on the Management of Spoiled Identity. N.Y: Prentice- Hall.
Views:
215
Downloads:
210
Copyright (c) 2019 The authors
This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License.
All articles are published in open-access and licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License (CC BY 4.0). Hence, authors retain copyright to the content of the articles.
CC BY 4.0 License allows content to be copied, adapted, displayed, distributed, re-published or otherwise re-used for any purpose including for adaptation and commercial use provided the content is attributed.
